Зимові віршики для дітей (Віршики про зиму) – Всеукраїнський портал Anelok

«Плаче на гілці синичка мала» (Олена Білик)

Плаче на гілці синичка мала –

Немає, що зʼїсти, немає тепла!

Морозяний вітер гуде-завіває,

А сніг навкруги все й усіх засипає!

Зненацька побачила пташка маляток –

У жменьках несуть для синички зерняток!

Зраділа рятунку перната мала:

«Тепер я лишуся жива, дітвора!»

«Горобинки» (Олена Білик)

Дерева білим пухом

Засипала зима!

Лише червоні ягідки

На гілці вигляда.

З-під снігу горобинки

Показують «носи»,

Щоб пташечки зимуючі

У голод їх знайшли!

«Ягідки червоні» (Олена Білик)

Ягідки червоні,

Ягідки маленькі,

Смаколики для пташок 

зимуючих кругленькі.

Пернаті в морози

Поживу шукають –

Без їжі бідненькі

Не виживають…

Рятує узимку пташок горобина

І добра, сердечна та чуйна людина.

«Снігурик» (Олена Білик)

Червоний снігурик на гілці сидить,

Цвірінькнув щось швидко і далі мовчить.

Та тут і без слів зрозуміло картину –

Чекає ця пташка в мороз насінину!

Я з татом сьогодні зроблю годівничку,

Для неї – рятунок, для мене дрібничка!

«Снігурики» (Олена Білик)

Снігурики, мов яблука, на гілочці сидять,

Замерзли бідні, туляться, тихенько цвірінчать!

Хрумчу по снігу білому, неначе моркву їм,

Несу зерняток жменю снігурикам моїм!

Поклала в годівничку гостинчики смачні

Тепер з обідом будуть снігурики малі!

«Синиця» (Олена Білик)

Синиця у вікно клює,

Питає: “Щось смачненьке є?

Замерзла за ніч дуже-дуже,

Підгодуй мене, мій друже!

«Сліди» (Олена Білик)

На снігу чиїсь сліди!

Тихо, песик, не гавчи!

Тут великі, тут малі, І широкі, і вузькі…

Видно вовчик пробігав –

Зайчика наздоганяв!

Тут сороки натоптали,

Як калинку обʼїдали!

А ось тут стрибала білка,

Бачиш цю без снігу гілку?

До дупла сліди ведуть –

Значить точно білчин путь!

А ось Ці чиї? Хтозна…

Певно, що людина йшла!

Ой, чекай, та це ж мої!

Просто чоботи нові!

«Зимову шапку одягну… » (Олена Білик)

Зимову шапку одягну і сині рукавички,

А на ніжки взую хутко теплі черевички,

Шубку – мама допоможе і шарфик завʼяже,

Не ганяти дуже швидко на санках прикаже!

З другом гірку знайдем разом подалі дороги,

Кататись будем довго, піднімавши ноги!

Потім сніжки, як ракети, в паркан запускати,

По коліна у бурти весело стрибати!

Як люблю зимову пору, білі її шати,

Так і хочеться весь день у снігу гуляти!

«Ялинка» (Олена Білик)

Ялинка голосно сміється:

«Які прикраси на мені:

І кульки різнокольорові,

Яскраві дзвоники-вогні!

А дітвора в костюмах гарних,

Неначе казка ожила,

Танцює, вірші декламує,

Про мене пісеньки співа!