• Категорії
  • 0
    Мій кошик
    0,00 грн
      Кошик порожній.
    Зимові віршики для дітей

    Зимові віршики для дітей

    Зимові віршики для дітей (Віршики про зиму) – Всеукраїнський портал Anelok

    «Плаче на гілці синичка мала» (Олена Білик)

    Плаче на гілці синичка мала –

    Немає, що зʼїсти, немає тепла!

    Морозяний вітер гуде-завіває,

    А сніг навкруги все й усіх засипає!

    Зненацька побачила пташка маляток –

    У жменьках несуть для синички зерняток!

    Зраділа рятунку перната мала:

    «Тепер я лишуся жива, дітвора!»

     

    «Горобинки» (Олена Білик)

    Дерева білим пухом

    Засипала зима!

    Лише червоні ягідки

    На гілці вигляда.

    З-під снігу горобинки

    Показують «носи»,

    Щоб пташечки зимуючі

    У голод їх знайшли!

     

    «Ягідки червоні» (Олена Білик)

    Ягідки червоні,

    Ягідки маленькі,

    Смаколики для пташок 

    зимуючих кругленькі.

    Пернаті в морози

    Поживу шукають –

    Без їжі бідненькі

    Не виживають…

    Рятує узимку пташок горобина

    І добра, сердечна та чуйна людина.

     

    «Снігурик» (Олена Білик)

    Червоний снігурик на гілці сидить,

    Цвірінькнув щось швидко і далі мовчить.

    Та тут і без слів зрозуміло картину –

    Чекає ця пташка в мороз насінину!

    Я з татом сьогодні зроблю годівничку,

    Для неї – рятунок, для мене дрібничка!

     

    «Снігурики» (Олена Білик)

    Снігурики, мов яблука, на гілочці сидять,

    Замерзли бідні, туляться, тихенько цвірінчать!

    Хрумчу по снігу білому, неначе моркву їм,

    Несу зерняток жменю снігурикам моїм!

    Поклала в годівничку гостинчики смачні

    Тепер з обідом будуть снігурики малі!

     

    «Синиця» (Олена Білик)

    Синиця у вікно клює,

    Питає: “Щось смачненьке є?

    Замерзла за ніч дуже-дуже,

    Підгодуй мене, мій друже!

     

    «Сліди» (Олена Білик)

    На снігу чиїсь сліди!

    Тихо, песик, не гавчи!

    Тут великі, тут малі, І широкі, і вузькі…

    Видно вовчик пробігав –

    Зайчика наздоганяв!

    Тут сороки натоптали,

    Як калинку обʼїдали!

    А ось тут стрибала білка,

    Бачиш цю без снігу гілку?

    До дупла сліди ведуть –

    Значить точно білчин путь!

    А ось Ці чиї? Хтозна…

    Певно, що людина йшла!

    Ой, чекай, та це ж мої!

    Просто чоботи нові!

     

    «Зимову шапку одягну… » (Олена Білик)

    Зимову шапку одягну і сині рукавички,

    А на ніжки взую хутко теплі черевички,

    Шубку – мама допоможе і шарфик завʼяже,

    Не ганяти дуже швидко на санках прикаже!

    З другом гірку знайдем разом подалі дороги,

    Кататись будем довго, піднімавши ноги!

    Потім сніжки, як ракети, в паркан запускати,

    По коліна у бурти весело стрибати!

    Як люблю зимову пору, білі її шати,

    Так і хочеться весь день у снігу гуляти!

     

    «Ялинка» (Олена Білик)

    Ялинка голосно сміється:

    «Які прикраси на мені:

    І кульки різнокольорові,

    Яскраві дзвоники-вогні!

    А дітвора в костюмах гарних,

    Неначе казка ожила,

    Танцює, вірші декламує,

    Про мене пісеньки співа!

     

    «Миколай поспішає!» (Олена Білик)

    Миколай поспішає!

    Відвідать бажає

    Маленьку дитинку

    В тепленькій хатинці!

    В тепленькій хатинці

    Залишить гостинці –

    Під подушку зазирне

    Та й тихенько покладе!

    «Сопи солодко, малятко,

    Біля тебе янголятко!

    Нехай сон твій береже,

    І надійно стереже!».