Зимові віршики для дітей (Віршики про зиму) – Всеукраїнський портал Anelok
«Плаче на гілці синичка мала» (Олена Білик)
Плаче на гілці синичка мала –
Немає, що зʼїсти, немає тепла!
Морозяний вітер гуде-завіває,
А сніг навкруги все й усіх засипає!
Зненацька побачила пташка маляток –
У жменьках несуть для синички зерняток!
Зраділа рятунку перната мала:
«Тепер я лишуся жива, дітвора!»
«Горобинки» (Олена Білик)
Дерева білим пухом
Засипала зима!
Лише червоні ягідки
На гілці вигляда.
З-під снігу горобинки
Показують «носи»,
Щоб пташечки зимуючі
У голод їх знайшли!
«Ягідки червоні» (Олена Білик)
Ягідки червоні,
Ягідки маленькі,
Смаколики для пташок
зимуючих кругленькі.
Пернаті в морози
Поживу шукають –
Без їжі бідненькі
Не виживають…
Рятує узимку пташок горобина
І добра, сердечна та чуйна людина.
«Снігурик» (Олена Білик)
Червоний снігурик на гілці сидить,
Цвірінькнув щось швидко і далі мовчить.
Та тут і без слів зрозуміло картину –
Чекає ця пташка в мороз насінину!
Я з татом сьогодні зроблю годівничку,
Для неї – рятунок, для мене дрібничка!
«Снігурики» (Олена Білик)
Снігурики, мов яблука, на гілочці сидять,
Замерзли бідні, туляться, тихенько цвірінчать!
Хрумчу по снігу білому, неначе моркву їм,
Несу зерняток жменю снігурикам моїм!
Поклала в годівничку гостинчики смачні
Тепер з обідом будуть снігурики малі!
«Синиця» (Олена Білик)
Синиця у вікно клює,
Питає: “Щось смачненьке є?
Замерзла за ніч дуже-дуже,
Підгодуй мене, мій друже!
«Сліди» (Олена Білик)
На снігу чиїсь сліди!
Тихо, песик, не гавчи!
Тут великі, тут малі, І широкі, і вузькі…
Видно вовчик пробігав –
Зайчика наздоганяв!
Тут сороки натоптали,
Як калинку обʼїдали!
А ось тут стрибала білка,
Бачиш цю без снігу гілку?
До дупла сліди ведуть –
Значить точно білчин путь!
А ось Ці чиї? Хтозна…
Певно, що людина йшла!
Ой, чекай, та це ж мої!
Просто чоботи нові!
«Зимову шапку одягну… » (Олена Білик)
Зимову шапку одягну і сині рукавички,
А на ніжки взую хутко теплі черевички,
Шубку – мама допоможе і шарфик завʼяже,
Не ганяти дуже швидко на санках прикаже!
З другом гірку знайдем разом подалі дороги,
Кататись будем довго, піднімавши ноги!
Потім сніжки, як ракети, в паркан запускати,
По коліна у бурти весело стрибати!
Як люблю зимову пору, білі її шати,
Так і хочеться весь день у снігу гуляти!
«Ялинка» (Олена Білик)
Ялинка голосно сміється:
«Які прикраси на мені:
І кульки різнокольорові,
Яскраві дзвоники-вогні!
А дітвора в костюмах гарних,
Неначе казка ожила,
Танцює, вірші декламує,
Про мене пісеньки співа!
«Миколай поспішає!» (Олена Білик)
Миколай поспішає!
Відвідать бажає
Маленьку дитинку
В тепленькій хатинці!
В тепленькій хатинці
Залишить гостинці –
Під подушку зазирне
Та й тихенько покладе!
«Сопи солодко, малятко,
Біля тебе янголятко!
Нехай сон твій береже,
І надійно стереже!».