Вірші про весну для дітей – Всеукраїнський портал Anelok

Додайте до дитячих віршиків неймовірно яскраві та ефективні дидактичні ігри для дошкільнят.

Вже весна

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк втікає в ліс від нього.
(О. Кононенко)

Вербові сережки 

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
– Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
(Л. Костенко)

Вербові котики

Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.
(Г. Химич)

Весна

– Що з весною настає?
– Сніг у полі розтає.
– А чому то так буває?
– Сонце його пригріває.
– Що ж синіє на землі?
– Ніжні проліски малі.
– А що пнеться з-під листа?
– То травичка вироста.
– А над полем що бринить?
– Любий жайворон дзвенить.
(К. Перелісна)

Перші крапельки весни

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.
Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.
(Г. Бойко)

Де поділася весна?

Диво дивне, дивина –
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з’явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
(Л. Цілик)

Веснянка

Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
(Т. Коломієць)

Весняний дощ

Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
(М. Стельмах)

Дві бурульки

Дві бурульки, дві сестрички
Учепилися за дах.
Довгоносі льодянички
Весну стрінули в сльозах.
Сонце лагідне, гаряче
Їх цілує у носи,
А вони ще гірше плачуть,
Від пекучої краси.
Сонце шепче: «Не чіпляйтесь
За старий іржавий дах!
Із водою розливайтесь
Та співайте у струмках».
(В. Паронова)

Верба

Тане сніг,
Течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні і шовкові
Ніжно дивляться з гілок
Котики вербові.
(К. Перелісна)

Кіт, зима і весна

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він — зима
Його біла підзива:
Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
Бо я чорний,— каже кіт,—
Я лишаю чорний слід,
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна! —
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
(М. Вінграновський)

Квітень

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки.
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
(О. Коваленко)

Конвалії

Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
(М. Познанська)

Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, –
Степ кругом зазеленіє.
(П. Капельгородський)

Простудилася весна,
Громом кашляє вона.
Прийде сонечко ясне
І простуду прожене.
(П. Король)

Навесні
Навесні в гайок піду,
Першу квіточку знайду,
Біля квіточки помрію,
Разом з нею порадію,
І вона всміхнеться
До мойого серця.
(П. Король)

Жук
Жук літає: “Жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбуджу.
Прокидайтеся від сну –
Зустрічать ідем весну!”
А травиця шепче: “Шу-у!
Я рости спішу, спішу…”
Віти листям шелестять: –
Сонце раді ми вітать!
Все прокинулось давно,
Тільки дощику ждемо,
Хай умиє нам листки
І розчеше пелюстки!
(М. Демидов)

Весна
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.
Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
(М. Стельмах)

Ластівка

— Ластівочко сизокрила,

Звідкіля ти прилетіла?

— Прилетіла я порану

Із-за моря-океану.

— Що ти діткам принесла?

— Сонця, ласки і тепла!

Я – кульбаба, ти – кульдід

Слухай, як

Лічити слід:

Я — кульбаба,

Ти — кульдід.

Я — весна,

А ти — зима.

Був мороз,

Тепер нема!

Котики вербові

Сонце по діброві

Ходить, як лисичка.

Котики вербові

Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,

Хоч і трішки сонні.

Гріють лапенята

На яснім осонні.

Їжачок

— Їжачино-їжачок,

Де купив ти голочок?

— Я у лісі побував,

Голочок  собі придбав

Ще минулої весни

У колючої сосни!

(Анатолій Камінчук)

Прийшла весна зеленокоса,
Сади розквітли і гаї,
Гойдає вітер срібні роси,
Співають дзвінко солов’ї.
(Галина Шевчук)

Тане сніг і небо плаче,
Промінь по гіллячкам скаче,
Кішкам стало не до сну,
– Ми стрічаємо – весну.

Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
“Чекайте квітами Весна”.
(Ліна Костенко)

З гілки на гілку
Стрибнула білка —
Сонні дерева
Будить від сну.

Виповз мураш
І озвалася бджілка —
Всі зустрічають
Красуню Весну.
(Лідія Дяченко)

Небо чисте, голубе,
Світить сонце золоте,
А травичка молода,
Мов зеленая вода,
А по ній пливуть кульбаби
І весну везуть до баби.
(Христина Білоус)

Сонечко по небу
Цілий день гуляє,
Теплою рукою
Зиму прогоняє.
Котики вербові
Вічка розтуляють,
В кожушках сріблястих
Весну зустрічають!
(Наталія Бугай)

Ознайомити діток із весняною порою року допоможуть віршики, пісеньки, спостереження, а також  дидактичні ігри про весну для дошкільнят!