Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?

— От, бабусю, піди в комірку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.

У комірці бабуся та дідусь зберігали пшеницю та муку. А засік – це немов тин, який відгороджував пшеницю та муку між собою. Щоб вони не змішувалися.

Послухалась баба, пішла в комірку, назмітала борошенця, витопила піч, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб охолонув. А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг-покотився дорогою.

Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.

— Колобок, колобок, я тебе з’їм!
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,
То й від тебе втечу!

Та й побіг знову. Біжить та й біжить… Перестріває його вовк:

— Колобок, колобок, я тебе з’їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю.
— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!

Та й побіг… Аж іде ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з’їм!

— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!

Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою… Стрічається з лисичкою.

— Колобок, колобок, я тебе з’їм!
— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.
— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!

— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.

— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на носик, щоб чутніше було.

Колобок скочив їй на носик та й почав співати:

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений, Я від баби втік…

А лисичка — гам його! Та й з’їла!